До 100-річчя від дня народження славетної опішнянської малювальниці Мотрони Назарчук

     Україна багата славними іменами та народними традиціями, які є вічним джерелом енергії та наснаги нашого народу. І одне з таких імен належить Мотроні Савівні Назарчук, яка жила в Опішному і своєю неповторною мальовкою творила разом з іншими мистцями унікальний художній образ славетного гончарного центру. Нинішнього року Мотроні Савівні виповнюється 100 років від дня народження.

Народилася мисткиня 19 листопада 1911 року в селі Малі Будища Опішненської волості, Зіньківського повіту, Полтавської губернії. У 1937 році Мотрона Савівна вступила в керамічну школу, яка була організована на території заводу «Художній керамік». Після закінчення (1939), працювала інструктором у згаданій школі (1939–1941), згодом – в артілі «Художній керамік». У вільний від роботи час майстриня вишивала, любила малювати, рано прилучилася до мальовок на випаленому та глазурованому посуді. Працювала в Опішненській артілі. Там же закінчила школу майстрів художньої кераміки (1937–1939). З часом Мотрона Назарчук виросла у відомого майстра з декорування. Чудово володіючи мальовкою, у передвоєнні роки мисткиня разом із двома поважними майстрами виконала мозаїчний портрет Т.Г.Шевченка для Полтавського музею. Мальована нею керамічна плитка прикрашає будинки в Полтаві та Миргороді. Вирізняється своєю красою і оздоблений посуд та декоративні вироби, над якими мисткиня трудилася понад тридцять років.
Упродовж тривалого творчого життя майстриня неодноразово нагороджувалася преміями, дипломами, медаллю «За трудову доблесть» та іншими відзнаками. Її роботи експонувалися на багатьох всесоюзних і всеукраїнських виставках професійного мистецтва, а в 1950-х роках – на міжнародних виставках у Парижі й Брюсселі.

     Уже будучи на пенсії, Мотрона Савівна зібрала новий альбом мальовок та оздоблену кераміку й подарувала Музею історії козацтва Національного заповідника «Хортиця». Її витвори стали надбанням музеїв та приватних колекцій. Ескізи мальовок, які Мотрона Савівна залишила для прийдешніх поколінь на папері, стали цінним надбанням Національного архіву українського гончарства та Відділу фондової роботи Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

Додати коментар

Захисний код
Оновити