Відділ етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
Відділ етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному створений з метою вивчення гончарства упродовж XVIII–ХІ століть. Робота співробітників відділу полягає у збиранні та аналізі інформації про історичний розвиток гончарства, дослідження його як джерела для реконструкції матеріального і духовного життя народу, відтворення комплексу світоглядних уявлень, втілених у глиняні вироби, визначенні впливу гончарства на формування етнічних особливостей населення, атрибутуванні пам’яток гончарства. Кожного року, завдяки польовим експедиціям колекція кераміки Музею поповнюється численними експонатами: глиняними виробами, предметами традиційного побуту гончарів.
Наукові співробітники відділу працюють над плановими науковими темами:
- «Іван Зарецький та його роль у збереженні, вивченні та популяризації гончарної спадщини українців (кінець ХІХ – початок ХХ століття)»;
- «Юрій Лащук та розвиток української керамології в другій половині ХХ століття»;
- «Керамологічні колекції і проблеми музеєфікування гончарської спадщини України ХVІІІ–ХХ століть»;
- «Василь Омеляненко: життєпис, творчість, гончарська спадщина»;
- «Глина і глиняні вироби в народній медицині та магічній лікувальній практиці українців;
- «Складання картографічного «Атласу українського гончарства» (осередки, інструменти, асортимент, термінологія, звичаєвість»;
- «Термінолексика гончарів – джерело вивчення еволюції гончарства України» «Гончарство і етнічний світогляд ХVІІІ–ХХ ст.»;
- «Традиційне цеглярство на Полтавщині в другій половині ХVІІІ – першій половині ХХ століття»;
- «Глиняні вироби у традиційній культурі слов’ян»;
- «Експансіонізм та дифузіонізм українського народного гончарства другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття (до проблеми впливів та взаємовпливів суміжних з Україною традиційних культур)»;
- «Глиняний посуд у весільному обряді Полтавщини»;
- «Глиняний посуд у культурі харчування українців (кінець ХІХ – початок ХХІ століття)».
Першочергове завдання наукових співробітників відділу – формування потужного інформаційного банку даних про гончарство шляхом опрацювання архівних документів, вивчення наукової літератури активної польової діяльності. З метою обстеження колишніх гончарних осередків, збирання інформації про гончарний промисел, пошуку матеріалів до планових наукових тем, поповнення фондової колекції Музею гончарними виробами та предметами традиційного побуту кожного року співробітниками відділу проводяться керамологічні пошукові експедиції до гончарних осередків України.
У 2009 році відбулися експедиції до Полтавської (Опішне, Міські Млини, Попівка, Малі Будища, Лютенька, Поставмуки, Велика Павлівка, Гадяч), Черкаської (Мельниківка), осередків фарфоро-фаянсового виробництва Київської (Васильків), Житомирської (Баранівка, Довбиш, Кам’яний Брід, Коростень, Городниця), Тернопільської (Тернопіль), Закарпатської (Берегове, Виноградів, Іршава, Хуст), Вінницької (Маньківка), Рівненської (Березне), Хмельницької (Полонне), Харківської (Буди) областей. Звіти про експедиційну діяльність відділу зберігаються в Національному архіві українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.
За 2009 рік наукові співробітники відділу опублікували 46 наукових та науково-популярних статей, взяли участь у 11 наукових конференціях, 4 симпозіумах, 1 конгресі, 3 науково-практичних семінарах та 2 наукових читаннях, стали переможцями (Костянтин Рахно) та лауреатами (Олена Щербань) Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки «КеГоКе-2009».
| Наступна > |
|---|
Коментарі
Український фарфор, як показали результати експедиції 2009 року, в глибокому занепаді. Прикро. Нам залишається тільки збирати експонати і зберегти їх у нашому музеї.
З нами, напевне проблематично, а ви спробуйте знайти майстрів у тому місці, де проживаєте. Вони там є, принаймні залишилися їхні родичі, адже гончарство одне з провідних ремесел України.
Цікаво, а як поживає український фарфор?
Приветствую молодую науку! Наконецто украинская наука омолодится! Так держать!
Пошивайло форевер
интересно самому пообщаться с старыми мастерами
Стрічка RSS коментарів цього запису.