Гончарська Книгозбірня України

КНИГИ В ДАРУНОК

Друк

      

З 27 червня до 3 липня 2011 року, на базі Національного музею-заповідника українського гончарства, проходив ІІІ Тиждень Національного Гончарного Здвиження в Опішному «Здвиг-2011». Учасниками заходу стали мистці, науковці з різних куточків України, а також країн близького й далекого зарубіжжя. Гості «Здвигу» мали нагоду відвідати Гончарську Книгозбірню й ознайомитися з літературою, присвяченою проблемам українського та світового гончарства. Вони виявили бажання долучитися до формування фондів унікального бібліотечного закладу й люб’язно подарували Книгозбірні близько 50 книг мистецького спрямування.
   Працівники Гончарської Книгозбірні України виражають щиру вдячність Полтавському краєзнавчому музею, Павлоградському історико-краєзнавчому музею, Літературно-меморіальному музею імені Панаса Мирного, Харківській державній академії культури, Дніпропетровському художньому музею, а також Тетяні Павлишин-Святун (Львів), Ганні Друль (Львів), Вірі Глінці (Сімферополь), Людмилі Білоус (Київ), Валерію Малолєткову (Москва, Російська Федерація), Олександрі Створі (Москва, Російська Федерація), Олені Жерновій (Одеса), Маріанні Обоєвій та Іллі Колкеру (Москва, Російська Федерація), Юрію Самійленку (Полтава), Сергію Радьку (Межиріч, Черкащина), Юрію Спесивцеву (Суджа, Російська Федерація), Фредеріці Цайт (Дайдесхайм, Німеччина), Томасу Даунорі (Вільнюс, Литва) за подаровані книги.

Тетяна Хрипун,
бібліотекар
Гончарської Книгозбірні України

ЧУДОВИЙ ДАРУНОК КНИГОЗБІРНІ

 

     

Подружжя Протор’євих у публікаціях Гончарської Книгозбірні України: З нагоди 85-річчя від дня народження Надії Протор’євої

Заслужені майстри народної творчості України Валерій Семенович та Надія Юхимівна Протор’єви. З журналу: Україна. –1979. – №31. – С.4 обкладинки.

    У березні виповнилося б 85 років від дня народження української мисткині, заслуженого майстра народної творчості України Надії Протор’євої.
Стати художником Надія мріяла ще з дитинства, тонко відчувала красу. В 1945 році вона вступила до Київського училища прикладного мистецтва (на відділ кераміки). Там і зустрілася з Валерієм Протор’євим, який, демобілізувавшись з армії, теж прагнув здобути художню освіту. Відтоді Протор’єви йшли по життєвому шляху пліч-о-пліч.
     Після закінчення навчання працювали на Васильківському майоліковому заводі. Їм виділили невеличкий куточок, так звану творчу лабораторію. І вже через два роки молоді мистці подали на художню раду перші досконалі твори. За своє життя Протор’єви створили багато майолікових творів: скульптури малих форм, сувенірні та подарункові набори. Їхні гончарні вироби впродовж кількох десятиліть гідно репрезентували художньо довершену, новаторську васильківську кераміку.

Медико-біологічні аспекти використання глини і глиняних виробів у побуті давнього і сучасного населення України (коротка бібліографій публікацій)

Друк
PDF

1. Андрушенко О. Універсальний лікувальний засіб // Голос Зіньківщини. – 1998. – №70. – 2 вересня. – С.3.
2. Андрушенко О. Універсальний лікувальний засіб // Полтавська думка. – 1998. – №44. – 30 жовтня. – С.8.
3. Андрушенко Оксана. Глина – природний бальзам // Зоря Полтавщини. – Полтава, 2003. – №28-29. – 21 лютого. – С.11.
4. Аскоченский А. Алюминио-железистый глей (Тимофеевская глина) как новое лекарство против застарелого ревматизма, хронических накожных сыпей и других болезней. – Верхнеднепровск, 1886. – 134 с.
5. Аскоченский А. Заключительное слово о врачебном действии алюминио-железистого глея (глина г.Тимофеева) во всех хронических и частию в острых болезнях. – Верхнеднепровск: тип. Н.Я.Губермана, 1889. – 279 с.
6. Аскоченский А. Прибавление к монографии об алюминио-железистом глее или глине г.Тимофеева. – Верхнеднепровск, 1887. – 134 с.
7. Аскоченский А.И. Алюминио-железистый глей (глина г.Тимофеева) irgilla Aluminio-perruginosa Tіmofeevi) как новое лекарство против застарелого ревматизма, хронических накожных сыпей и других болезней / 2-е изд. – Верхнеднепровск: тип. Н.Я.Губермана, 1888. – 136 с.
8. Бернадский М. Алюминио-железистый глей (Тимофеевский глей) как новое лечебное средство при застарелом ревматизме, туберкулезе легких и гортани… – К., 1910. – 143 с.
9. Бернадский М. Алюминио-железистый глей (Тимофеевский глей) как новое лечебное средство: Наблюдения доктора Аскоченского, дополненные собственными наблюдениями доктором М.Бернадским. – К., 1910. – 143 с.
10. Біла глина: Від Арістотеля до сьогодні // Урядовий кур’єр. – 1994. – №75. – 17 травня. – с.8.

Виставка публікацій про Івана Білика в Гончарській Книгозбірні України

Друк

   Іван Архипович Білик – старійшина опішнянських майстрів гончарної справи. Протягом усього життя створив безліч різноманітного орнаментованого посуду, декоративних тарелів, ваз з наліпним орнаментом, куманців, зооморфних скульптур, заклавши стильові основи нової художньої школи опішнянської фігуративної кераміки. Стихія мистця – леви, барани, бики, коники. Майстер ліпив кожну фігуру з вигадкою, вкладаючи в образ своє розуміння краси, довершеності. Його роботи експонувалися на багатьох вітчизняних і міжнародних виставках, починаючи від 1949 року.
   Твори Івана Білика зберігаються в Державному музеї народного та ужиткового мистецтва, Музеї етнографії та художнього промислу НАН України, Полтавському краєзнавчому та Полтавському художньому музеях, музеї-заповіднику імені Миколи Гоголя, Лубенській галереї образотворчого мистецтва, Музеї етнографії в Санкт-Петербурзі, Національному музеї -заповіднику українського гончарства в Опішному.
   Вшановуючи пам’ять відомого майстра гончарної справи, в Гончарській Книгозбірні України була організована виставка публікацій, присвячена 100-річчю від дня народження славетного гончаря, заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, лауреата Премії імені Данила Щербаківського Івана Білика (1910–1999).