НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ ГОНЧАРЯ: І НАДАЛІ БУДЕМО ВРАЖАТИ

   Україну здавна вважають однією з найбільших гончарних держав світу. На початку ХХ століття на її теренах діяло близько 700 гончарних осередків, чисельність яких сьогодні скоротилася до кількох десятків, проте в них ще працюють народні майстри, які творчо розвивають традиції українського гончарства. Славнозвісне Опішне – один із тих осередків, де не лише продовжують віковічні гончарні традиції, а й вивчають, зберігають і популяризують давнє ремесло. Тисячі туристів щороку мають нагоду відвідати унікальну скарбницю народного мистецтва – Національний  музей-заповідник українського гончарства. В Опішному діє єдина в державі  академічна установа з вивчення гончарної спадщини українців – Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України. Ці установи й стали ініціаторами щорічного проведення  НАЦІОНАЛЬНОГО ДНЯ ГОНЧАРЯ.

   На щастя, останнім часом українці все активніше виявляють бажання пролистати сторінки минувшини свого народу, та, на жаль, усе менше майстрів, які б поділилися секретами найдревнішого мистецтва людства – ГОНЧАРСТВА.

   Тому святкування Національного Дня Гончаря в столиці українського гончарства має на меті відродити гончарні традиції; долучити до втаємниченого традиційного мистецтва широкий загал; довести, що традиції гончарства можуть наскрізь проникнути в побут і культурне життя суспільства, відобразитися не лише в декоративній кераміці чи посуді, а й у вираженні творчих здібностей талановитих українців та гостей свята.

    Усі бажаючі мали можливість упродовж дня навчатися майстерності гончарів з різних куточків України, отримати насолоду від знайомства з чарівним ремеслом, створити перший у своєму житті глиняний виріб на гончарному крузі, розмалювати глечика й зліпити півника-свистунця, поспілкуватися з відомими художниками-керамістами й ученими з України, Російської Федерації, Норвегії, США, Литви, Німеччини.   

     Упродовж трьох днів у Опішному вирував Міжнародний фестиваль-ярмарок «Гончарний всесвіт в Україні» – ось де можна заглибитися в світ чарівного мистецтва! Уже втретє Опішне радо зустрічало умільців із власним крамом з Полтавської, Сумської, Київської, Львівської, Чернігівської областей. Поціновувачі прекрасного створювали натовпи біля торговельних наметів з гончарним посудом, вишиванками, виробами з дерева, бісеру, вовни, лози тощо. Щасливі продавці-майстри без жодного сліду втоми радо пританцьовували під жваві мелодії київського гурту традиційної музики «Буття». Гуртівці зненацька з’являлися в різних куточках дійства,  підіймали настрій українськими мелодиками й навчали всіх бажаючих традиційним танцям.

    Святковий настрій забезпечував неймовірно голосистий народнопісенний марафон. Упродовж усього дня артисти-аматори з різних куточків Полтавщини (Опішне, Зіньків, Миргород, Диканька, Котельва) змінювали одне одного на майданчику фольклорного фестивалю. І малеча, і дорослі демонстрували неабиякі знання народної пісні й української традиції.  

  Неперевершеним дійством виявився Національний ковальський фестиваль-конкурс «ВакулаФЕСТ-2011», що впевнено стартував цього року в Опішному. Семеро ковалів зі Львова, Донецька, Сум та Опішного (Полтавщина) завзято демонстрували силу заліза й вогню. Переможцем стала єдина жінка-учасниця (!!!) Емілія Сидор зі Львова. ЇЇ робота «Опішнянські коники» вразила членів журі глибоким пізнанням і відтворенням гончарної традиції.

Під супровід гучного співу півників-свистунів малеча, обліпивши справжнього кінного воза, мандрувала територією Центру розвитку духовної культури. Для дітей розваг вистачало – найменші гості свята в розмаїтих вишиванках із задоволенням демонстрували творчі здібності в акції «Щасливі долоньки», щедро залишаючи на папері відбитки «щасливих миттєвостей» свого насиченого дитячого життя. Старшенькі виборювали право стати господарями справжніх українських сувенірів у гончарських конкурсах і розвагах: ліпили свистуни, складали глиняні пазли, малювали, декорували глиняні вироби.