вкл. 24 липня 2015.

 
   Національний музей-заповідник українського гончарства у своїй збиральницькій діяльності приділяє велику увагу не лише глиняним експонатам, а й виробам з дерева, народному вбранню, предметам інтер’єрного призначення. Найяскравішою ілюстраційною сторінкою зібраних народних скарбів, гордістю Музею-заповідника є українські вишиті рушники. З давніх-давен вони вважалися оберегом і символом успіху в будь-якій справі. У кожній українській хаті в почесному кутку висіла ікона Ісуса Христа чи Матері Божої. Українці спеціально для неї виготовляли вишитий рушник, який у народі ще називався «божником», «наобразником» або «іконним». За традицією, батьки благословляли своїх дітей перед вінчанням іконами, які прикрашалися такими рушниками. Взагалі, з божниками було пов’язано багато різних обрядів та звичаїв, яких дотримувалися українці. Їхня довжина досягала трьох і більше метрів, у деяких місцевостях України — вісім, це був «божник» на цілий ряд ікон.
    Цього року Музей-заповідник поповнився саме такими безцінними шедеврами української народної творчості, які стали новою сторінкою своєрідного літопису життя для музею. І найголовніше його завдання — дослідити, зберегти та популяризувати історичну спадщину свого народу, його історію та віковічні традиції. Ці унікальні етнографічні знахідки обов’язково стануть окрасою виставкових залів як теплий спомин вдячності про своїх предків. Михайло Грушевський писав: «Шматочок історії — це така рідкісна річ, що нею треба вельми дорожити». Було б бажання всіх небайдужих допомогти музейним працівникам все це зібрати та зберегти, тоді й майбутні покоління мали б чим пишатися.{jcomments on}
 
 
Замовити екскурсію