. Опубліковано в Поточні статті

  - говорить скульптор, художник-кераміст, онук одного з фундаторів Української академії мистецтв, академіка Василя Григоровича Кричевського – Василь Васильович Лінде-Кричевський зі США, який відвідав гончарне осердя України – Опішне. Вже кілька років поспіль нащадок видатного архітектора підтримує дружні стосунки з Національним музеєм-заповідником українського гончарства в Опішному, на запрошення якого й прибув до Гончарної столиці як почесний гість мистецького форуму, що саме проходив у Музеї-заповіднику.

1 2

    Прилітав заокеанський гість не сам, а з сином, до речі, теж Василем. «Ми його називаємо Василем Молодшим, – жартує Василь Старший, і продовжує: – Я радий побувати на батьківщині свого діда. Його я, на жаль, не пам’ятаю, бо народився через 50 днів після його смерті. Рідні говорять, що дуже переживали за мою маму та майбутню дитину, бо мамі з цього приводу стало дуже зле».
    Перебуваючи в Опішному, Василі намагалися якнайбільше почерпнути інформації про батьківщину видатного пращура: мандрували містечком, відвідали структурні підрозділи Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Найбільше увагу гостей привернула будівля колишнього Опішнянського гончарного показового пункту Полтавського губернського земства, яку проектував Василь Григорович Кричевський. «Дивуюся, з яким ентузіазмом дирекція та працівники музею-заповідника намагаються виконати ремонт приміщення», – зауважив під час екскурсії Василь Лінде-Кричевський.
    Споглядання за роботою учасників гончарного форуму надихнуло пана Василя на створення власного шедевру. Під час майстер-класу заокеанський гість виготовив з глини скульптурку «Мати з дитиною», яка поповнила фондову колекцію Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Користуючись нагодою перебування серед гончарів та художників-керамістів, він узяв участь в обговоренні різнобічних актуальних питань: пропагування творчості майстрів засобами масової інформації; як художнику зберегти власну індивідуальність; як художнику вижити в нинішні часи; розвиток гончарства в США та Латинській Америці та інші.
   Не всі дні перебування в Україні видалися пану Василю радісними й цікавими. Його дуже засмутила звістка про те, що приміщення Музею Тараса Шевченка, що в Каневі, збудоване його дідом, планують реставрувати на «новий лад», тобто не зберігаючи стиль Кричевського. «Я не проти модерну, але я за історію, – засмучується Василь Васильович. – Дідусь багато трудився над цією будівлею, вкладав у неї душу, свої ідеї, вміння. І що, все це перепишуть на новий сучасний стиль? Але ж зовсім не залишиться пам’яті величезного доробку мого діда».
    Ця новина спонукала організувати в Музеї гончарства в Опішному прес-конференцію для засобів масової інформації. Окрім питання реставрації будинку Канівського музею, порушувалися питання збереження Земської будівлі й Полтавського краєзнавчого музею, які також збудовані за проектом видатного архітектора.
Василю Молодшому в Опішному теж одразу сподобалося. Він швидко знайшов спільну мову з художниками-керамістами. Та й не дивно, адже він сам – творча людина, художник. Займається оздобленням шкіряного взуття та сумок. Для цього використовує орнаменти свого прадіда Василя Кричевського. «До речі, в США ці речі користуються успіхом», – говорить Василь Молодший.
    Перебування на батьківщині прадіда та творча атмосфера Опішного зробили свою справу – вплинули на подальші плани Василя Молодшого: «Я почув про Львівську академію мистецтв, багато про неї порозпитував, познайомився з викладачем цього закладу Василем Боднарчуком, і дуже хочу там навчатися. Докладу максимум зусиль для цього».
 Перебуваючи в Україні Василі Лінде-Кричевські подорожували різними містами – відвідали Канів, Одесу, Полтаву, Харків. «У Харкові, – зауважив Василь Старший, на Москалівці, – зберігся навіть будинок, який власним коштом спорудив для себе мій дід. Він навіть доволі добре зберігся, хоча люди, які там нині мешкають, певне, й не здогадуються, кому вони зобов’язані своїм житлом».

3 4

   Наразі Василі повернулися до США, з приємністю згадують теплий прийом в Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному і щиро сподіваються на майбутні зустрічі з колективом цього закладу. «Я ще до вас повернуся», – написав у листі Василь Лінде-Кричевський, і віриться, що його бажання здійсниться.{jcomments on}

Світлана Пругло,
співробітник інформаційної служби НМЗУГ в Опішному

free counters